Карпатські ліси вирубають «сокирою Євросоюзу»?

Після кількох років суперечок, Міжнародний арбітраж вирішив, що український мораторій на експорт необробленої деревини порушує угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Брюссель хотів би негайно отримати зелене світло для лісорубів, які працюють у компаніях з ЄС, зокрема в українській частині Карпат, але в Києві гасять цей ентузіазм. У 2015 році Україна запровадила 10-річну заборону на експорт необробленої деревини і Європейська комісія заявила, що це рішення Києва порушує угоду про асоціацію з ЄС, попросивши вирішити спір Арбітражну комісію, яка передбачена цією угодою.

Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Obserwator Finansowy, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

За даними Державної фіскальної служби, у 2014 році з України було вивезено 2,9 млн тонн необробленої деревини на суму майже 255 млн доларів. У 2015 році, до запровадження мораторію – 2,5 млн тонн на суму 250 млн доларів. У 2016 році – 1,7 млн тонн на 106 млн доларів. У 2017 році – 10,7 тисяч тонн на 880 тисяч доларів. У 2018 році – 2,8 тисяч тонн на 197 тисяч доларів.

Проте, реальність була зовсім іншою. Мораторій насправді не спрацював. Вирубка лісів тривала, а необроблену деревину транспортували за кордон як контрабанду. Мораторій не поширюється лише на дрова, тому сьогодні всі контрабандні партії відправляються за кордон теоретично на спалювання, а на практиці – на деревообробні заводи ЄС.

За підрахунками Міністерства навколишнього середовища та природних ресурсів України, незаконна торгівля деревиною становить 5 млрд грн.

«Це багато грошей, які можна використати на прибирання та протипожежні заходи в лісах, зокрема зміну структури лісового насадження», – прокоментував міністр екології України Роман Абрамовський.

Рішення Брюсселя

Наприкінці 2020 року арбітри вирішили, що хоча заборона на вивезення цінних порід деревини, запроваджена Україною в 2005 році, є виправданою як захід, необхідний для захисту лісів, мораторій, запроваджений у 2015-2017 роках, не пов’язаний з виснаженням лісових ресурсів, а отже, порушує Угоду про асоціацію з ЄС. Арбітри рекомендували Україні «вжити всіх необхідних заходів для добросовісного виконання вищезазначеного рішення Арбітражної комісії … з урахуванням усіх відповідних положень Угоди про асоціацію, включаючи положення глави 13 «Торгівля та сталий розвиток»,  зокрема статті 293 Угоди про асоціацію «Торгівля лісовими товарами», яка зобов’язує Сторони «вдосконалити правозастосування та управління лісовим господарством та сприяти торгівлі легальними та стійкими лісовими продуктами».

«Остаточне рішення Арбітражної комісії, створеної відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, засвідчило, що українська заборона на вивезення всієї необробленої деревини суперечить Угоді про асоціацію. Отже, очікується, що Україна якнайшвидше призупинить заборону експорту», – зазначалось у прес-релізі Єврокомісії після публікації рішення арбітражу.

Київ гасить радість

На думку українського торгівельного представника в Європейському Союзі Тараса Качки, ЄС теоретично досяг своєї мети – оголосити заборону на вивезення необробленої деревини, запроваджену Україною у 2015 році, неприйнятною. Однак це не означає, що заборону на експорт потрібно негайно скасувати.

«По-перше, арбітри вирішили, що експорт деревини може бути обмежений. Якщо є вагоме обґрунтування, тоді дозволяються обмеження. Це, зокрема, стосується заборони на вивезення певних порід деревини, яка була запроваджена у 2005 році. Арбітри вирішили, що це виправдано. По-друге, арбітри розуміють, що тема деревини є дуже чутливою і вирішення проблеми не може полягати лише у скасуванні заборони на вивіз. (…) Арбітражна комісія наголошує, що її висновок не може бути сформульований таким чином, щоб створити перешкоди для України в управлінні лісами з метою економічного розвитку. Це повинно бути комплексним рішенням, а не простим скасуванням заборони на експорт», – прокоментував Тарас Качка.

За словами представника українського уряду, досягнення компромісу може забрати багато років. Як приклад, він наводить арбітраж із США, програний ЄС у 1998 році і переговори, що тривали 20 років, щодо того, як імплементувати його положення. Існує дуже стара римська сентенція – Festina lente, що означає «поспішати поспіхом». І це так, бо йдеться про український ліс, тобто про весь Карпатський регіон, який входить до кількох європейських країн».

За словами Тараса Качки, негайне скасування мораторію було б політично неможливим, а також завдало б великої шкоди не лише українським лісам, а й самій угоді про асоціацію.

«Це було б жахливим результатом для самого ЄС, який виглядав би хижацьким імперіалістом в Україні», – попередив він.

Карпатський гордієвий вузол

Перевагою для Києва є, безперечно, оцінка екологічної ситуації в Карпатах, головному лісозаготівельному регіоні. Наприкінці червня 2020 року українські Карпати в Івано-Франківській та Чернівецькій областях зазнали повені, яка завдала величезної шкоди економіці регіону. Затоплено було понад 10 тисяч людей, житлові будинки, понад 700 км доріг, майже 200 мостів було зруйновано та пошкоджено. Служба безпеки України  звернула увагу на можливий взаємозв’язок наслідків повені та масової незаконної вирубки карпатських лісів.

«Співробітники спецслужби помітили масове знищення рослинного покриву, що, можливо, може призвести до екологічної катастрофи. Служба надала прокуратурі матеріали щодо незаконних рубок лісу, неналежного ведення лісового господарства (…) Людські жертви, затоплення інфраструктури, будівель, полів, домогосподарств, пошкодження та руйнування об’єктів можуть бути спричинені незаконним веденням лісового господарства», – зазначили в СБУ.

Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство), аргументувало відсутність зв’язку між вирубкою лісів та повенями.

«У лісі може бути певна кількість опадів, але не на тих рівнях, які ми спостерігаємо зараз у Карпатах. Візьмемо цифри – в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області становила 2,8 млрд кубометрів, а ліс міг утримувати максимум 200–250 млн кубометрів. Ну, а ліс не може зупинити катастрофу гірських річок. Ліс – це не дамба, щоб запобігти затопленню та зберегти стільки водної енергії. Тому твердження, що повені спричинені вирубкою лісу, – це маніпуляції та популізм», – вважає колишній керівник Держлісагентства Андрій Заблоцький.

У 2019 році в Карпатському регіоні було заготовлено 3,3 млн кубометрів деревини проти 4,2 млн кубометрів у 2015 році. За даними Держлісагентства, за останні роки рівень заготівлі деревини досяг 60-75%. Просто офіційні дані не беруть до уваги масові незаконні вирубки лісів, яких багато в поліцейській статистиці.

Виконавчий директор екологічних програм ООН Інгер Андерсен вважає, що Карпатському регіону загрожує реальна та безпосередня загроза вирубки лісів та зміни клімату, і що Україна вже зазнала цих наслідків у вигляді повені. Вплив злив та повеней, які вони спричиняють, буде посилюватися і впливатиме не тільки на екосистему, але й на економіку України. Для порівняння, згідно з підрахунками ООН, Румунія зазнала загальних збитків у розмірі 5 мільярдів доларів протягом 20 років через незаконні рубки дерев в своїй частині Карпат.

«Україна за останні роки пережила кілька руйнівних паводків. Затоплені села та дороги. Розбиті мости. Загинули люди. Це частково пов’язано зі зміною клімату, але незаконна вирубка під прикриттям труднощів, з якими зіткнулась Україна, спричинила спустошення великих площ лісу, які поглинають надлишки води та захищають від повені», – описав ситуацію Інгер Андерсен восени 2020 року на конференції представників держав, що підписали Карпатську конвенцію.

Як зазначив представник ООН, старі карпатські ліси та їх унікальне біорізноманіття зникають небезпечними темпами, оскільки вони незаконно вирубуються, а деревина експортується за кордон.

https://1news.com.ua/